Урядовий
портал

Українська   
English   
15:36, неділя, 01 жовтня 2006Міністерство аграрної політики України 
Головна / Міністерство / Соціально-трудові відносини / Рекомендації з оплати праці робітників сільськогосподарських підприємств на збиранні зернових культур врожаю 2006 р.

Рекомендації з оплати праці робітників сільськогосподарських підприємств на збиранні зернових культур врожаю 2006 р.

18.09.2006 17:03

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОДУКТИВНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
 
Бібліотека спеціаліста АПК «Економічні нормативи»
 
РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОПЛАТИ ПРАЦІ РОБІТНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗБИРАННІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ВРОЖАЮ 2006 РОКУ
 
Київ – 2006
УДК 331.2:631.5
ББК 65.32-6
 
Автори: д.е.н., проф. В.В. Вітвіцький, З.М. Метельська, Н.А. Павлюк, С.В. Родина, О.П. Савицька.
 
Друкується за рішення секції “Економічної стратегії, фінансів та розвитку аграрного ринку” Науково-технічної ради Мінагрополітики України (протокол № 22 від 2 червня 2006 р.), вченої ради НДІ "Украгропромпродуктивність" (протокол № 5 від 26 травня 2006 р.).
 
Рекомендації з оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств на збиранні зернових культур врожаю 2006 року/ В.В. Вітвіцький, З.М. Метельська, Н.А. Павлюк, С.В. Родина, О.П. Савицька. – К: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. – 32 с.
 
ISBN 966-8785-26-6
 
Викладено основні методичні підходи до розробки ефективних форм і систем оплати праці на збиранні зернових культур урожаю 2006 р. Наведено порядок організації праці на жнивах, встановлення відрядних розцінок та формування ефективної структури оплати праці. Вміщено конкретні розрахунки відрядних розцінок, встановлення доплат та надбавок.
 
Для керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств усіх організаційно-правових форм власності і господарювання, органів управління та виборних органів профспілки, викладачів, аспірантів та студентів аграрних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.
 
© В.В. Вітвіцький,  З.М. Метельська, Н.А. Павлюк, С.В. Родина, О.П. Савицька, 2006
 
ЗМІСТ
Вступ.
Розділ І. Основи організації та оплати праці на збиранні зернових культур.
1.1 Визначення розмірів заробітної плати та норм праці робітникам, зайнятим на збиранні зернових культур.
1.2 Організація праці на збиранні зернових культур.
1.3 Визначення тарифних ставок, відрядних розцінок та додаткової оплати на збиранні врожаю зернових культур.
Розділ 2. Оплата праці робітників, зайнятих на обробці зерна на токах.
Розділ 3. Натуральна оплата праці на збиранні врожаю.
Список літератури.
 
ВСТУП
Збирання врожаю – найвідповідальніший період у виробничій діяльності будь-якого сільськогосподарського підприємства, оскільки від організації проведення жнив значною мірою залежить ефективність господарської діяльності кожного підприємства.
 
Підготовка та проведення жнив має супроводжуватися розробкою організаційних заходів, які б включали питання ефективної організації праці та формування мотиваційного механізму за якісні і кількісні показники роботи. Зокрема, збирання зернових у стислі строки при мінімальних втратах продукції потребує чіткої організації роботи всіх складових, задіяних у цьому складному технологічному процесі. Кожен працівник, зайнятий на збиранні зернових культур заздалегідь повинен бути ознайомлений з виробничим (сезонним) завданням, умовами праці і відпочинку, графіком роботи, умовами та розмірами матеріального стимулювання.
 
Розробка таких заходів особливо актуальна в сучасних умовах господарювання, коли на значній частині підприємств не вистачає необхідних технічних засобів та кваліфікованих кадрів механізаторів.
 
Враховуючи особливо важливе значення проведення збирання врожаю зернових культур у стислі строки і без зайвих втрат, режим праці і відпочинку робітників, умови та розмір їх оплати праці на підприємствах усіх організаційно-правових форм власності повинні визначатися з фактичних умов та способів проведення збиральних робіт, характеру хлібостою, наявної спеціальної зернозбиральної техніки, транспортних засобів тощо.
 
Базою для розрахунку оплати праці на збиранні врожаю є норми і положення з оплати праці, визначені у колективному договорі.
 
У свою чергу зазначені норми не можуть бути нижчими, ніж передбачено Галузевою угодою, укладеною між Міністерством аграрної політики України, галузевими об‘єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2006 – 2008 р.
 
РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ЗБИРАННІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР.

Форми і системи оплати праці, норми виробітку, тарифні розряди, відрядні розцінки, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших стимулюючих винагород підприємство встановлює самостійно, виходячи з норм чинного законодавства та Галузевої угоди, пов’язуючи оплату з кінцевими результатами роботи працівника та підприємства в цілому.

 
Основними критеріями мотивації та стимулювання праці сільськогосподарських працівників на збиранні врожаю зернових є показники своєчасного і якісного збирання, рівень досягнутої урожайності, валового збору, виконання сезонного завдання тощо.
 
1.1 Визначення розмірів заробітної плати та норм праці робітникам, зайнятим на збиранні зернових культур
Основу встановлення розмірів заробітної плати та норм продуктивності (праці) працівникам на збиранні зернових культур урожаю 2006 р. становлять мінімальні державні та галузеві гарантії з оплати праці, тарифна сітка, умови та розміри матеріального стимулювання, визначені колективним договором підприємства, тарифні розряди робіт та норми продуктивності (праці).
 
У Галузевій угоді між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2006–2008 р. встановлено мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника, який виконує просту роботу, що не вимагає кваліфікації, на госпрозрахункових підприємствах з 1 січня 2006 р. не менше за 400 грн. за повністю виконану місячну норму праці та мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника І розряду 408 грн. з розрахунку на місяць; 2,45 грн. за годину [4].
 
Нормою Галузевої угоди також є мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок окремих категорій робітників сільськогосподарських підприємств та коефіцієнти міжрозрядних співвідношень. Визначені у ній мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок для трактористів-машиністів становлять основу для розрахунку відрядних розцінок для робітників, які працюють на збиранні зернових культур (табл. 1.1)
 
Таблиця 1.1
Мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок та коефіцієнти міжрозрядних співвідношень окремих категорій робітників
(норма Галузевої угоди на 2006 р.)

Категорії працівників
Розряди робіт
Коефіцієнти співвідношень мінімальних гарантованих розмірів тарифних ставок робітників І розряду
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
Коефіцієнти міжрозрядних співвідношень
1,00
1,09
1,20
1,35
1,55
1, 80
 
На ручних роботах у рослинництві
2,45
2,67
2,94
3,31
3,80
4,41
1, 00
Трактористи-машиністи:
І група
ІІ група
ІІІ група
 
2,87
3,16
3,48
 
3,13
3,44
3,79
  
3,44
3,79
4,18
  
3,87
4,27
4,70
  
4,45
4,90
5,39
  
5,17
5,69
6,26
  
1,17
1,29
1,42

 
Необхідною умовою для визначення умов та розмірів оплати праці на збиранні зернових культур є встановлення тарифного розряду роботи та обґрунтованих норм праці на кожен вид робіт. Тарифні розряди робіт визначені у „Довіднику з тарифікації механізованих і ручних робіт у сільському, водному і лісовому господарстві” [8]. На механізованих роботах тарифні розряди робіт диференціюються за трьома групами тракторів. Одна і та ж робота може тарифікуватися різними розрядами залежно від того, до якої групи тракторів і самохідних машин належать механізми, якими проводяться збиральні роботи. До I групи включено трактори класу тяги до 1,4 і потужністю до 58,8 кВт, а також навантажувачі та інші машини з подібною потужністю двигуна; до II – трактори класу тяги від 1,4 до 3,0 (включно) і потужністю двигуна: гусеничні – до 73,5 кВт, колісні – від 58,8 до 95,5 кВт; екскаватори з місткістю ковша до 0, 65 м³ включно, а також бульдозери, навантажувачі, комбайни та інші машини з такою ж потужністю двигуна; до IIІ – трактори класу тяги понад 3,0 і потужністю двигуна: гусеничні – до 73,6 кВт і вище, колісні – 95,6 кВт і вище, екскаватори з місткістю ковша понад 0,6 м³, а також бульдозери, навантажувачі, комбайни та інші машини з такою ж потужністю двигуна.
 
Наприклад, скошування вики, гороху та інших культур валковими жниварками у складі агрегату і універсальними жниварками, які належать до I групи, тарифікується 4 розрядом, а тими, що належать до II групи, – 5 розрядом.
 
Норми продуктивності (праці) на всі види механізованих і ручних робіт містяться в нормативних збірниках „Типові норми продуктивності машин і витрат палива на збиранні сільськогосподарських культур” [9] та „Типові норми продуктивності на кінно-ручних роботах у рослинництві” [10], розроблених Українським науково-дослідним інститутом продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України і виданих у 2005 р. У них також подані тарифні розряди робіт.
 
У збірнику „Типові норми продуктивності машин і витрат палива на збиранні сільськогосподарських культур” передбачено, що при встановленні норми продуктивності враховано, що до обов’язків тракториста-машиніста, зайнятого на збиранні зернових культур, крім основної роботи, входить щозмінне технічне обслуговування та інші підготовчо-заключні роботи, контроль за вивантаженням урожаю, перевірка якості роботи, регулювання, очищення робочих органів агрегату протягом зміни. Збиральний агрегат не повинен простоювати через відсутність транспорту тощо.
 
Перед початком збирання експрес-методом визначають диференційовані нормоутворюючі чинники – урожайність і соломистість культури. Далі знаходять норму продуктивності стосовно марки комбайна і ширини захвату з урахуванням способу (підбирання валків або пряме комбайнування) і технології збирання незернової частини врожаю.
 
Норми продуктивності і витрат палива розраховані на нормальні умови збирання прямостоячих незабур’янених посівів, що мають кондиційну вологість (16-18%) зернової маси.
 
Якщо зернові культури прямостоячі, чисті від бур’янів і вологість зернової маси становить 10-20%, то норми не коригуються.
 
Якщо збирання зернових культур проводиться у складних умовах (полеглі і забур`янені зернові культури, з підвищеною вологістю рослинної маси тощо), то при розрахунку норм необхідно застосовувати поправочні коефіцієнти.
 
Для уточнення норм необхідно користуватись такими формулами:
 
Нп = Нпз х Кв.з,                            (1.1)
 
Нп = Нпз х Кп,                              (1.2)
 

де Нп – норма продуктивності, яка відповідає конкретним важким умовам збирання; Нпз – норма продуктивності, затверджена в господарстві з урахуванням сталих і диференційованих нормоутворюючих чинників; Кв.з – загальний поправочний коефіцієнт, що враховує одночасно вологість рослинної маси та її забур`яненість; Кп – поправочний коефіцієнт, який враховує полеглість стеблостою.

 
При збиранні полеглих зернових продуктивність комбайнів зменшується за рахунок того, що комбайнерам доводиться знижувати робочу швидкість у місцях полягання рослин.
 
Норму продуктивності на збиранні полеглих зернових уточнюють за допомогою поправочного коефіцієнта і визначають за формулою:
 
Нп = Нпз (f + fn х in),                 (1.3)
 
де f – частина прямостоячих зернових до їх скошування; fn – частина полеглих зернових до їх скошування; in – поправочний коефіцієнт на нерівномірність стеблостою.
 
Поправочний коефіцієнт на полеглість ниви дорівнює:
 
Кп = f + fn х in,                           (1.4)
 
Якщо полеглі зернові скошені у валки, то при їх підбиранні й обмолочуванні продуктивність комбайна також знижується і визначається за формулою:
 
Нп = Нпз(f + fn х in),                (1.5)
 
де f – частина прямостоячих зернових до їх скошування; fn – частина полеглих зернових до їх скошування; in – поправочний коефіцієнт на нерівномірність валків.
 
У випадку збирання вологих і забур’янених посівів норму продуктивності уточнюють за допомогою об’єднаного поправочного коефіцієнта (табл. 1.2).
 
Таблиця1. 2
Поправочні коефіцієнти до норми продуктивності (праці) на вологість (nр), забур`яненість (e) і соломистість (dс) зернових культур (Кв.з)

Вологість рослинної маси (nð),%
Забур`яненість, (e), %
Соломистість (dс ) зернових, співвідношення
до 1,0
1,0-1,4
1,4-1,8
1,8-2,2
Понад 2,2
До 10
0
1,10
0,92
0,82
0,75
0,68
 
До 10
1,00
0,85
0,77
0,72
0,66
 
11-25
0,91
0,79
0,73
0,69
0,64
 
26-35
0,82
0,74
0,69
0,66
0,62
 
36-45
0,76
0,69
0,65
0,63
0,60
 
46-55
0,70
0,65
0,62
0,60
0,58
 
56-65
0,65
0,62
0,60
0,58
0,56
11-17
0
1,20
1,00
0,92
0,83
0,75
 
До 10
1,10
0,93
0,84
0,79
0,73
 
11-25
1,00
0,86
0,80
0,75
0,70
 
26-35
0,90
0,81
0,76
0,72
0,67
 
36-45
0,83
0,76
0,73
0,71
0,65
 
46-55
0,76
0,72
0,67
0,66
0,63
 
56-65
0,71
0,67
0,65
0,64
0,62
18-22
0
1,35
1,10
0,98
0,90
0,82
 
До 10
1,20
1,02
0,92
0,86
0,79
 
11-25
1,08
0,94
0,87
0,82
0,76
 
26-35
0,98
0,88
0,82
0,78
0,74
 
36-45
0,90
0,83
0,78
0,75
0,71
 
46-55
0,83
0,78
0,74
0,72
0,69
 
56-65
0,77
0,73
0,71
0,69
0,67
23-27
0
1,20
0,98
0,87
0,80
0,72
 
До 10
1,11
0,90
0,81
0,76
0,70
 
11-25
0,96
0,84
0,77
0,73
0,67
 
26-35
0,87
0,78
0,73
0,69
0,65
 
36-45
0,80
0,73
0,69
0,67
0,63
 
46-55
0,74
0,69
0,64
0,63
0,61
 
56-65
0,68
0,65
0,63
0,61
0,60
28-32
0
0,96
0,73
0,69
0,64
0,58
 
До 10
0,85
0,72
0,65
0,61
0,56
 
11-25
0,77
0,67
0,61
0,58
0,54
 
26-35
0,70
0,62
0,58
0,56
0,52
 
36-45
0,64
0,59
0,55
0,53
0,51
 
46-55
0,59
0,55
0,53
0,61
0,49
 
56-65
0,55
0,52
0,50
0,49
0,48
33-37
0
0,70
0,57
0,50
0,47
0,42
 
До 10
0,62
0,52
0,47
0,44
0,41
 
11-25
0,56
0,49
0,45
0,42
 
26-35
0,51
0,46
0,42
0,40
 
36-45
0,47
0,43
0,40
 
46-55
0,43
0,40
 
56-65
0,40

 
Наприклад, на підприємстві для нормальних умов на скошуванні зернових колосових у валки агрегатом МТЗ-80 із жниваркою ЖВН-6,4 з урахуванням характеру хлібостою на III групі поля установлена змінна норма продуктивності – 19,2 га. Перед початком збиральних робіт при обстеженні площ складено акт про те, що вологість рослинної маси (nð) перевищує нормальну і становить 19%, забур’яненість (e) – 35%, а соломистіть(dс ) –1,3.
 
Згідно із актом норма продуктивності має бути скоригована за формулою: Нп = Нпз х Кв.з, (19,2 га х 0,88 =16,89 га).
 
За наявності полеглості норми коригують за допомогою поправочного коефіцієнта Кn (табл.1.3).
 
Таблиця 1.3
Поправочні коефіцієнти до норми продуктивності (праці) на полеглість зернових культурn)

Площа полеглого стеблостою, %
Поправочний коефіцієнт
Площа полеглого стеблостою, %
Поправочний коефіцієнт
Пряме комбайнування
Підбирання валків
До 4
1,00
Менше 5
1,00
5-12
0,95
6-15
0,98
13-20
0,90
16-25
0,96
21-28
0,85
26-35
0,94
29-36
0,80
36-45
0,92
37-44
0,75
46-55
0,90
45-52
0,70
56-65
0,87
56-60
0,65
66-75
0,84
61-68
0,60
76-85
0,81
60-76
0,55
86-95
0,78
77-84
0,50
Понад 96
0,75
85-92
0,45
93-100
0,40

 
Якщо стеблостій полеглий, вологий і забур`янений, то спочатку визначають загальний коефіцієнт на вологість і забур`яненість (Кв.з.), а потім коефіцієнт на полеглість (Кп). Встановлену із збірника норму продуктивності коригують за меншим значенням одного з коефіцієнтів. Зробити одночасно дві поправки до норми неможливо, оскільки підвищена вологість і забур`яненість зернових знижує пропускну здатність молотарки, а полеглість обмежує якісну роботу жниварки і призводить до зниження робочої швидкості комбайна. Отже, наявність полеглості знижує робочу швидкість і зумовлює пропускну здатність молотарки, яка була б при підвищеній вологості, забур'яненості, і навпаки [9].
 
Наприклад, згідно з актом площа полеглого стеблостою становить 45%, відповідно Кn. – 0,92. У даному випадку при встановленні норми продуктивності застосовується Кв.з – 0,88, і норма продуктивності на конкретній площі дорівнюватиме 16,89 га.
 
1.2.Організація праці на збиранні зернових культур
 
Для усіх робітників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, у тому чисті зайнятих на збиранні урожаю зернових культур, на основі Довідника кваліфікаційних характеристик, вип. 2 "Сільське господарство та пов’язані з ним послуги [11], розробляються робочі інструкції, де визначаються завдання, обов’язки, права та відповідальність робітників.
 
Кваліфікаційні характеристики, вміщені в довіднику, є нормативними документами. Якщо виникає необхідність, завдання та обов’язки, що включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї чи іншої професії, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов’язків окремих робітників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп професій, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої кваліфікації.
 
Оскільки кваліфікаційні характеристики трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва містять тільки основні або типові завдання й обов’язки, роботодавець може доповнювати робочі інструкції вимогами робіт, які входять до складу технологічних карт, інструкцій, інших нормативних документів та визначені трудовим договором за умови додержання правил охорони праці, санітарних норм і вимог безпеки виконання робіт.
 
Робочі інструкції та зміни до них погоджуються з профспілковим комітетом, а після їх затвердження керівником підприємства доводяться до робітника під розписку [12].
 
Організація жнив починається з визначення сезонного завдання кожному екіпажу жаткарів та комбайнерів, яке розробляється виходячи з фактичної площі збирання, продуктивності комбайнів, видової урожайності, оптимальних строків збирання урожаю зернових культур та наявної збиральної техніки. При визначенні сезонного завдання враховується, що зернові культури збирають одним або двома способами – прямим або роздільним комбайнуванням. При роздільному способі валки підбирають і обмолочують самохідними комбайнами з підбирачем через 2–7 днів після скошування.
 
Як правило, прямим комбайнуванням збирають культури прямостоячі і чисті, з підсіяними багаторічними травами, а також низькорослі та розріджені, але незабур`янені. Спосіб руху агрегатів, прийнятий при розрахунку норм при довжині гону до 300 м – по колу, а при довжині гону понад 300 м – загінковий [9].
 
Наприклад, загальна збиральна площа зернових (без кукурудзи) на підприємстві становить 960 га, з них 360 га передбачається обмолочувати з валків. Наявні технічні засоби: комбайни СК-5 "Нива" – 1 од., комбайни "John Deere-9500" – 2 , "Mega-208" – 2, "Енисей-1200" – 2, КПС-5Г – 1, жниварки ЖВС-6 – 1, ЖРБ-4,2 – 2, ЖВН-6А – 2 од. Враховуючи всі вищенаведені умови, на підприємстві створено сім екіпажів механізаторів, яким розроблено сезонне завдання на період збиральних робіт, приклад якого наведено у табл. 1.4.
 
Таблиця 1.4
Приклад сезонного завдання на збиранні зернових культур
Жаткарі

Екіпаж (прізвище, ініціали жаткаря та помічника)
Марка комбайна, трактора, жниварки
Сезонне завдання, га
Культура, № поля
Екіпаж 1
(Іванов М.П, Куций П.Р)
МТЗ-80; ЖВС-6
90
Пшениця  яра (№1)
Екіпаж 2
КПС-5Г; ЖВН-6А
100
Ячмінь ярий
Екіпаж 3
"Енисей-1200", СКД-6; ЖРБ-4,2А
60
Зернобобові
Екіпаж 4
"Енисей-1200", СКД-6; ЖРБ-4,2А
60
Зернобобові
Екіпаж 1
СК-5; ЖВН-6А
50
Гречка

 
Комбайнери

Екіпаж (прізвище, ініціали комбайнера та помічника)
Марка комбайна
Сезонне завдання

Культура, № поля

Урожайність, ц/га

га

т

Підбирання і обмолочування валків

Екіпаж 5

"John Deere-9500"

Ячмінь ярий

27

100

270

Екіпаж 5

"John Deere-9500"

Пшениця яра

28

90

252

Екіпаж 3

"Енисей-1200", СКД-6 (ПУН-6);

Зернобобові

20

120

240

Екіпаж 1

СК-5; ПКК-5

Гречка

13

50

65

Пряме комбайнування без подрібнення соломи

Екіпаж 6

"John Deere-9500"

Пшениця яра

29

200

580

Екіпаж 7

"Mega-208"

Озимі зернові

35

150

525

Екіпаж 8

"Mega-208"

Озимі зернові

35

150

525

Пряме комбайнування з подрібненням соломи

Екіпаж 4

"Енисей-1200", СКД-6 (ПУН-6)

Озимі зернові

34

100

340

П р и м і т к а. На даному підприємстві укладено договори з іншими підприємствами щодо використання власних комбайнів "John Deere-9500, Mega-208" на збиранні зернових культур на стороні.
 
Перед встановленням сезонного завдання формують екіпажі трактористів-машиністів з урахуванням їх кваліфікації, психологічного сумісництва тощо, кожному екіпажу встановлюється завдання, яке в процесі жнив може коригуватися.
 
Враховуючи необхідність проведення збиральних робіт в оптимальні строки при наявній технічній базі та трудових ресурсах, як правило, на підприємствах під час жнив роботи тривають протягом усього світлового дня. Тому важливе значення має встановлення режиму праці і відпочинку з дотриманням норм чинного законодавства з праці. При неможливості забезпечення нормальної тривалості робочої зміни найоптимальнішим варіантом є запровадження підсумованого обліку робочого часу.
 
Пунктом 5.6. чинної Галузевої угоди визначено, що у зв’язку з особливостями виробництва на окремих підприємствах АПК може застосовуватися підсумований облік робочого часу. Сфера його застосування – виробничі підрозділи, підприємство в цілому, тривалість облікового періоду – місяць, квартал, рік, порядок запровадження встановлюється відповідним Положенням (додаток до колективного договору) [4].
 
Мінагрополітики України, ЦК профспілки працівників АПК України та НДІ „Украгропромпродуктивність” розроблені та видані „Рекомендації щодо застосування особливих режимів праці на підприємствах сільського господарства”, в яких зазначено порядок та сферу їх застосування [7].
 
При розробці та укладанні колективного договору у встановленому порядку узгоджується перелік виробничих підрозділів та категорій робітників, які працюватимуть у режимі підсумованого обліку робочого часу, а також для кожного підрозділу та категорії працівників зазначається тривалість облікового періоду.
 
При розрахунку тривалості облікового періоду (норми часу) при запровадженні підсумованого робочого часу доцільно користуватися нормативами тривалості робочого часу, що щорічно розробляються Міністерством праці та соціальної політики України. У додатку до листа Мінпраці України від 4 жовтня 2005 р. № 7881 /0/14-05/036-15 річна норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні у 2006 р. становить 1995 год [13].
 
При узгодженні підрозділів, що працюватимуть у режимі підсумованого обліку робочого часу, та термінів облікового періоду в розділі "Режим праці і відпочинку" колективного договору встановлюється відповідна норма, наприклад, "в режимі річного підсумованого обліку робочого часу протягом дії даного колективного договору працюють працівники цеху рослинництва, автотранспортного цеху, ремонтної майстерні, механізованого току, зерносховища".
 
Наступним етапом є визначення порядку застосування підсумованого обліку робочого часу, зокрема щодо розпорядку робочого дня.
 
За підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності, що розробляється завжди, коли тривалість щоденної роботи або надані працівникам вихідні не є стабільними, мають бути побудовані так, щоб робочий час, який має відпрацювати працівник за обліковий період, відповідав установленій законодавством та колективним договором нормі робочих годин, що припадає на цей період.
Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) та відпочинку на кожен місяць передбачається Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Розрахована норма робочого часу має бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком згідно з чинним законодавством України.
 
У разі застосування режиму підсумованого обліку робочого часу за рахунок збільшення тривалості робочого часу протягом робочого дня (зміни) вихідні дні працівникам надаються у різні дні тижня позачергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності.
 
Якщо робочий день такого працівника за графіком припадає на святковий чи неробочий день роботу за цей день оплачують відповідно з чинним законодавством.
 
Важливим питанням при запровадженні підсумованого обліку робочого часу є встановлення максимальної тривалості робочого часу в період напружених сільськогосподарських робіт. Загального нормативно-правого акта у чинному законодавстві України, який би визначав порядок застосування підсумованого обліку робочого, в тому числі тривалість робочого дня (зміни) немає.
 
До цього часу в Україні продовжують діяти окремі нормативні акти колишнього СРСР, якими регламентується порядок використання режиму підсумованого обліку робочого часу. Зокрема, Постановою Ради Міністрів СРСР від 24 травня 1962 р. № 475 "Про режим робочого часу працівників радгоспів та інших державних підприємств сільського господарства" передбачена можливість встановлення режиму підсумованого обліку робочого часу для працівників, зайнятих у рослинництві на державних підприємствах. Зокрема, обліковим періодом роботи цієї категорії працівників є календарний рік. Збільшення тривалості роботи даної категорії працівників до 10 годин на день у період напружених польових робіт компенсується зменшенням тривалості роботи в інші періоди. Дія зазначеної постанови поширюється на державні підприємства. Для усіх інших видів підприємств норми зазначеної постанови щодо обмеження максимальної тривалості робочої зміни можуть використовуватися як орієнтири при розробці розділу "Режим праці і відпочинку" колективного договору або Положення про підсумований облік робочого часу, як додатка до колективного договору.
 
На підставі вищевикладеного у рослинництві при встановленні режиму підсумованого обліку робочого часу на підприємствах усіх форм власності доцільно користуватися нормою зазначеної постанови із встановленням річного підсумованого обліку робочого часу з обмеженням максимальної тривалості роботи на день до 10 год.
 
Оскільки в сільському господарстві режим роботи водіїв, зайнятих на перевезенні сільськогосподарської продукції, працівників ремонтних майстерень, складів та інших підрозділів, що обслуговують рослинництво залежить від режиму роботи трактористів-машиністів, для них також доцільно встановлювати річний підсумований облік робочого часу.
 
При запровадженні підсумованого обліку робочого часу тривалість роботи протягом дня може відхилятись у певних межах від робочого дня нормальної тривалості, аби встановлену законом норму робочого часу було витримано за певний обліковий період (місяць, квартал, рік). Максимальна тривалість робочого дня в період напружених польових робіт або для окремих категорій працівників встановлюється в колективному договорі. Відповідно час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіками змінності.
 
Необхідність визначення в колективному договорі максимальної тривалості робочого дня (зміни) обумовлена законодавчим обмеженням надурочних робіт. При складанні графіка змінності необхідно враховувати, що відповідно до ст. 62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються [1].
 
Якщо на підприємстві допущено перевищення прийнятої в колективному договорі на відповідний період максимальної тривалості робочого дня, цей час вважається надурочним. КЗпП України (ст. 62 65) чітко регламентує застосування граничних розмірів надурочних робіт та порядок їх обмеження.
 
Як виняток із загального правила, відповідно до якого надурочною визнається робота понад встановлену тривалість щоденної роботи, при підсумованому обліку робочого часу надурочною вважається також робота понад норму робочого часу за обліковий період (ст.61 КЗпП).
 
Години роботи, що перевищують робочий час, передбачений в обліковому періоді, вважаються надурочними. Надурочні роботи не мають перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд 120 год на рік.
 
Наприклад, на підприємстві у колективному договорі для виробничих підрозділах, переведених на річний підсумований облік робочого часу, річна норма робочого часу становить 1995 год, а максимальна тривалість робочого дня у період напружених сільськогосподарських робіт подовжена до 10 год. Якщо в окремі періоди виникала необхідність у подовженні роботи за межами робочої зміни, то протягом двох днів (змін) підряд тривалість робочого часу не може перевищувати 24 год, а за рік загальна тривалість робочого часу з урахуванням надурочних робіт – 2115 год. Надурочні роботи можуть проводитися лише з дозволу виборного органу профспілки.
 
Робота понад установлену норму робочого часу за обліковий період за підсумованого обліку робочого часу не може компенсуватися зменшенням тривалості робочого часу в наступному обліковому періоді. Таку роботу має бути оплачено за нормами, встановленими для надурочних робіт.
 
До виняткових випадків, що дають право застосовувати надурочні роботи в сільському господарстві відповідно до зазначеної статті закону, можна віднести: відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків, за необхідності закінчити розпочату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідного невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості працівників.
 
Для сільськогосподарських підприємств до таких робіт можна віднести збирання врожаю в оптимальні строки відповідно до визначеного сезонного завдання, які внаслідок непередбачених обставин, зокрема природно-кліматичних умов чи випадкової затримки з технічних причин не були закінчені в нормальний робочий час та з інших об’єктивних причин [7].
 
Ящо в колективному договорі підприємства не передбачено підсумований облік робочого часу, то тривалість щоденної роботи повинна відповідати тривалості, передбаченій в ст. 52 КЗпП України.
 
При запровадженні на підприємстві річного підсумованого обліку робочого часу важливе значення має правильний облік фактично відпрацьованого за обліковий період часу. Враховуючи, що нормативний річний робочий час, зокрема 1995 год на 2006 рік, включає і час основних відпусток, при фактичному підрахунку відпрацьованих за обліковий період (рік) годин, час перебування працівників у відпустці згідно з графіком потрібно додавати до фактично відпрацьованого за рік часу.
 
Працівникам, які протягом року з поважних причин (лікарняні, навчання з відривом від виробництва, призив у військо тощо) не працювали певний період, річний нормативний робочий час (1995 год) при фактичному обліку підсумованого річного часу для таких працівників коригується на період невідпрацьованого з об’єктивних причин часу.
 
Якщо з незалежних від працівника причин (кліматичні умови, відсутність необхідних матеріально-технічних ресурсів тощо) роботи не виконувалися, такий час необхідно оформляти як простій не з вини працівника та зараховувати до облікового періоду. Оплата за час простою нараховується згідно з чинним законодавством.
 
При прийнятті або звільненні працівників протягом року з виробничих підрозділів, що працюють на режимі річного підсумованого обліку робочого часу, нормативним обліковим періодом та нормативним часом є час за фактичний період роботи, виходячи з місячної норми робочого часу.
 
Первинний облік виходу на роботу і відпрацьованого часу провадиться в Табелі обліку робочого часу (ф. №64). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо по виробничих підрозділах і категоріях працюючих. Для кожного працівника у табелі відводять окремий рядок, в якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад вихідні або святкові дні – "ВС", дні хвороби – "Х", відрядження – "СВ", відпустка – "ЧВ" тощо.
 
Для трактористів-машиністів для обліку виконаних робіт, крім того, ведеться Обліковий лист тракториста-машиніста (ф №67), в якому поряд з даними про види та обсяги виконаних робіт, витрату палива облічуються відпрацьовані години на виконанні конкретних робіт. Місячні підсумовані дані щодо відпрацьованих годин та днів повинні по кожному працівнику відповідати робочому часу, записаному в Табелі обліку робочого часу.
 

1.3 Визначення тарифних ставок, відрядних розцінок та додаткової оплати на збиранні врожаю зернових культур

 
Тарифна сітка для робітників на підприємстві розробляється з дотриманням норм чинної Галузевої угоди і приймається у колективному договорі.
 
Виходячи з прийнятих на підприємстві тарифних ставок і норм праці, відповідно до умов колективного договору може встановлюватися два види розцінок: за одиницю продукції у тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі (у цьому випадку 60-80% фонду оплати праці доцільно спрямовувати для розрахунку розцінки за намолочену тонну зерна). На роботах при скошуванні у валки відрядні розцінки розраховуються за 1 га.
 
Розцінки необхідно розрахувати перед початком масового збирання урожаю, коли є змога з достатньою точністю визначити врожайність, а отже, і сезонну норму праці по окремих видах збиральних агрегатів, у тому числі шляхом проведення контрольних обмолотів.
 
Основою для визначення відрядної розцінки є розмір годинної тарифної ставки відповідного розряду роботи. Пунктом 6.18 чинної Галузевої угоди передбачено, що окремим висококваліфікованим працівникам, які зайняті на особливо важливих, відповідальних роботах, у колективних договорах визначаються підвищені тарифні ставки за міжрозрядними коефіцієнтами до 2,7 до тарифної ставки робітника І розряду відповідного виду роботи чи професії [4].
 
Враховуючи, що збирання зернових є особливо важливою і відповідальною роботою та з метою дотримання міжрозрядних співвідношень, рекомендується для визначення годинної тарифної ставки для робіт, що тарифікуються V розрядом, тарифну ставку робітника І розряду тарифної сітки трактористів-машиністів підвищити на коефіцієнт 2,3, а робіт, що тарифікуються VI розрядом, – на коефіцієнт 2,7. Приклад розрахунку годинної тарифної ставки та тарифного заробітку за денну норму праці наведено у табл. 1.5.
 
Таблиця 1.5
Розрахунок денного тарифного заробітку для розрахунку відрядних розцінок на збиранні урожаю 2006 р.
(ІІ група підприємств), грн.

Роботи, які тарифікуються V розрядом
Роботи, які тарифікуються VI розрядом
3,16 х 2,3 = 7,27 х 7 год = 50,88
3,16 х 2,7 = 8,53 х 7 год = 59,72

 
Крім того, традиційно на збиранні зернових застосовується рекомендована підвищена оплата у перші дні масового збирання. Оплату праці трактористів-машиністів, що виконують змінні норми праці на обмолочуванні зернових в перші 10 днів, а на скошуванні зернових у валки у перші сім днів масового збирання, рекомендується проводити за розцінками, збільшеними на 60%, іншим працівникам – на 15%.
 
При невиконанні норм праці у цей період, а також у решту обмежених днів збирання врожаю зернових культур оплату праці рекомендується здійснювати за розцінками, збільшеними на 30%.
 
Конкретні обмежені календарні строки (у днях), на які встановлюються підвищені розцінки на збиранні врожаю, визначаються в господарстві залежно від наявності машин і кадрів механізаторів у межах оптимальних строків, встановлених для відповідних культур.
 
Підвищені розцінки на збиранні врожаю за рішенням керівника (власника, правління) сільськогосподарського підприємства та профспілкового комітету можуть бути зменшені або зовсім не застосовуватись при зниженні якості збиральних робіт чи погіршенні якості продукції з вини працівника.
 
Приклад розрахунку відрядних розцінок жаткарям на скошуванні зернових у валки наведено у табл. 1.6.
 
Таблиця1.6
Приклад розрахунку відрядних розцінок на скошуванні зернових і зернобобових культур у валки , грн

Вид механізмів
Марка жатки
Культура
Норма виробітку, га/розряд роботи
Витрати палива на одиницю роботи, л/га
Відрядні розцінки за 1 га
у перші 7 днів + 60%
у наступні 5 днів + 30%
інші дні
1
2
3
4
5
6
(гр.8 х 1,6)
7
(гр.8 х 1,3)
8
(50,88 грн. (59,72) грн. : гр. 4)
МТЗ-80
ЖВС-6
Пшениця яра
21,0/6
2,2
4,54
3,63
2,84
КПС-5Г
ЖВН-6А
Ячмінь ярий
22,6/6
2,5
4,22
3,43
2,64
„Енисей -1200", СКД-6
ЖРБ- 4,2А
Зернобобові
11,4/5
5,2
7,14
5,79
4,46
"Енисей -1200",
СКД-6
ЖРБ-4,2А
Зернобобові
11,4/5
5,2
7,14
5,79
4,46
СК-5
ЖВН-6А
Гречка
19,6/6
2,7
4,88
3,96
3,05

 
На обмолоті зернових та зернобобових культур підприємства самостійно визначають норму праці, за яку провадиться нарахування заробітної плати: за одиницю продукції в тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі.
 
Більш поширеним є нарахування оплати за намолочену тонну, приклад такого розрахунку наведено у табл. 1.7.
 
Таблиця 1.7
Приклад розрахунку відрядних розцінок на підбиранні й обмолочуванні валків та прямому комбайнуванні, грн
(розряд роботи VI)

Культура
Контрольна урожайність, ц/га
Норма продуктивності
Витрати палива, л/га
Відрядні розцінки за одну намолочену тонну
га
т
у перші 10 днів
+60%
у наступні 10 днів
+30%
у наступні дні
1
2
3
4
5
6
гр. 8 х 1,6
7
гр. 8 х 1,3
8
(59,72грн.: гр. 4)
Підбирання і обмолочування валків комбайном "John Deere-9500" після жниварок ЖВС-6, ЖВН-6А
Озимі зернові
28,0
21,5
60,2
9,5
1,58
1,29
0,99
Ячмінь ярий
27,0
21,5
58,1
9,5
1,63
1,33
1,02
Підбирання і обмолочування валків комбайном "Енисей-1200”, СКД-6 (ПУН-6) після жниварки ЖРБ 4,2А
Горох (без подрібнення)
20,0
9,3
18.6
8,0
5,13
4,17
3,21
Підбирання і обмолочування валків комбайном СК-5 „Нива” після жниварки ЖВН-6А
Гречка
13,0
7,4
9,62
9,4
9,94
8,07
6,21
Пряме комбайнування без подрібнення соломи комбайном "John Deere-9500"
Пшениця яра
29,0
21,3
61,8
10,7
1,55
1,26
0,97
Пряме комбайнування без подрібнення соломи комбайном "Mega-208"
Пшениця озима
34
18,1
61,5
11,6
1,55
1,26
0,97
Пряме комбайнування з подрібненням соломи комбайном "Енисей-1200”, СКД-6 (ПУН-6)
Пшениця озима
35
9,0
31,5
10,2
3,03
2,46
1,89

П р и м і т к а. Наведені розрахунки відрядних розцінок можуть бути використані лише як орієнтири для встановлення на підприємстві відрядних розцінок з урахуванням конкретних умов збирання урожаю зернових культур.
 
Ефективним є застосування прогресивно зростаючих розцінок, коли відрядні розцінки зростають пропорційно до збільшення намолоту з 1 га порівняно з урожайністю, визначеною контрольним обмолотом. Чинна Галузева угода дає право підприємствам застосовувати таку систему оплати праці, зокрема абзацом 3 п.6.6 визначено, що фонд оплати праці збільшується відповідно до умов, встановлених у колективному договорі, але не менше як на 1% на кожен відсоток збільшення обсягів виробництва [4]. На підприємствах у колективних договорах можуть установлюватися вищі гарантії.
 
Приклад розрахунку прогресивно зростаючої розцінки на збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням з подрібненням соломи комбайном "Енисей -1200", СКД-6 (ПУН-6) наведено у табл. 1.8.
 
Таблиця 1.8
Приклад розрахунку прогресивно зростаючих розцінок на збиранні озимої пшениці

Показники
Розрахунок прогресивно зростаючої розцінки
Урожайність озимої пшениці, ц/га
35
36
37
38
39
40
Приріст урожайності за ланцюговим індексом, %
100
103
103
103
103
103
Прогресивно зростаюча розцінка, грн./т
3, 03
3,12
3,21
3,31
3,41
3,51
Можливий намолот зерна із площі 100 га, визначеної сезонним завданням, тонн
350
360
370
380
390
400
Можливий заробіток комбайнера за виконання сезонного завдання за перші 10 днів збирання, грн.
1060
1123
1188
1258
1330
1404

 
У тих випадках, коли на період масового збирання урожаю у зв’язку з виробничою необхідністю для роботи на комбайнах призначають помічників трактористів-машиністів, які мають посвідчення тракториста-машиніста, оплату їх праці рекомендується проводити у розмірі не менше 85% заробітку трактористів-машиністів, які працюють на комбайнах. Окремі підприємства формують екіпажі у складі двох комбайнерів і нараховують по 100% належної заробітної плати кожному.
 
Оплату праці трактористів-машиністів, зайнятих на відвезенні соломи, і водіїв на відвезенні зерна від комбайна рекомендується провадити в розмірі 80% від середньої оплати комбайнерів, яких обслуговують зазначені працівники.
 
Відповідно до норм чинної Галузевої угоди передбачено встановлювати гарантовані доплати та надбавки до тарифних ставок: за інтенсивність праці – 12%, за високу професійну майстерність на роботах V розряду – 20, VI розряду – 24%.
 
Трактористам-машиністам І класу встановлюється гарантована надбавка у розмірі 20%, ІІ класу -10% тарифної ставки, водіям І класу відповідно – 25%, ІІ класу – 10% тарифної ставки (окладу) [4]. Класність встановлюється кваліфікаційною комісією, яка створюється за наказом власника підприємства або уповноваженого ним органу.
 
При оплаті праці працівників, зайнятих на збиранні зернових культур, необхідно враховувати, що відповідно до чинної Галузевої угоди за роботу в нічний час встановлюється доплата в розмірі 40% годинної тарифної ставки (окладу), нічним вважається час з 10 год вечора до 6 год ранку. За роботу у вечірній час (з 18 до 22 год) встановлюється доплата у розмірі 20 % годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у вечірній час.
 
Наприклад, комбайнер, який працював на збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням з подрібненням соломи комбайном "Енисей-1200”, СКД-6 (ПУН-6), згідно з обліковим листом тракториста-машиніста (ф. №67) відпрацював 91 год, з них 28 год у вечірній час. Його заробіток за годинною тарифною ставкою за цей період становить 776,23 грн. (91 год х 8,53 грн.). Отже, крім нарахованої оплати за відрядними або прогресивно зростаючими розцінками, комбайнеру належить нарахувати обов’язкові доплати та надбавки, визначені Галузевою угодою:
 
– за інтенсивність – 12% (776,23 х 0,12= 93,15 грн.)
 
– за високу професійну майстерність – 24% (776,23 х 0,24 = 186,30 грн.)
 
– за класність (І клас) – 20% (776, 23 х 0,2 = 155,24 грн.)
 
– за роботу у вечірній час – 20% ( 28 год х 8,53 х 0,20 = 47,78 грн.).
 
Загальна сума зазначених доплат і надбавок дорівнювює 482,46 грн.
 
Як і на виконанні інших робіт роботи на збиранні зернових культур у святковий і неробочий день відповідно до ст. 107 КЗпП України оплачується у подвійному розмірі: відрядникам – за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
 
На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
 
Вищезазначені доплати та підвищена оплата провадиться і для робітників, які працюють у режимі підсумованого обліку робочого часу.
 
При запровадженні на підприємстві підсумованого обліку робочого часу в розділ колективного договору "Оплата праці" або "Положення про оплату праці" необхідно включити й особливості оплати праці при застосуванні такого режиму праці. Зокрема, відповідно до ст. 106 КЗпП у разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.
 
Якщо на сільськогосподарському підприємстві запроваджено обліковий період тривалістю рік, у кінці кожного місяця нараховують працівникам належну їм заробітну плату згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування основної заробітної плати, доплат і надбавок, у тому числі за роботу в нічний та вечірній час, святкові і неробочі дні тощо, а після закінчення облікового періоду, за наявності надурочних годин, надурочну роботу оплачують згідно з чинним законодавством.
 
Ефективність роботи на збиранні зернових значною мірою залежить від додаткового матеріального стимулювання. Крім зазначеної оплати, підприємства відповідно до умов колективного договору встановлюють інші види додаткової оплати. Зокрема, ефективним видом матеріального стимулювання є встановлення додаткової оплати за перевиконання змінних норм виробітку або сезонних завдань. Окремі підприємства роботу, яка виконується якісно понад установлену змінну норму, оплачують за подвійними або підвищеними розцінками.
 
Ефективно зарекомендувала практика стимулювання за виконання сезонного завдання у визначені строки. Приклад такого стимулювання наведено в табл. 1.9.
 
Таблиця 1.9
Приклад розрахунку додаткової оплати за виконання сезонного завдання на збиранні зернових

Виконання сезонно завдання, %
Доплата до загального фонду оплати праці, нарахованого на збиранні зернових, %
100
10
До 110
15
До 115
20
Понад 120
30

 
При стимулюванні механізаторів на збиранні врожаю особливу увагу доцільно приділяти зацікавленості працівників у зменшенні втрат і підвищенні якості збирання врожаю. Для цього можна застосовувати додаткові виплати за зниження втрат зерна порівняно з контрольним обмолотом. Контрольні показники врожайності (на основі актів контрольної і фактичної врожайності) і розміри доплати встановлюють на кожному підприємстві з урахуванням конкретних умов.
 
Сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, крім зазначеної оплати, можуть застосувати преміювання за окремі показники роботи. Сума премії, визначена одному працівнику за виконання певних показників роботи, максимальними розмірами не обмежується.
 
РОЗДІЛ 2. ОПЛАТА ПРАЦІ РОБІТНИКІВ, ЗАЙНЯТИХ НА ОБРОБЦІ ЗЕРНА НА ТОКАХ.
 
Комплекс робіт на збиранні врожаю зернових культур включає не тільки збирання, а й обробку зерна  на зерноочисних агрегатах,  ручні роботи на токах. Тому для працівників, які працюють на зазначених роботах, важливо також визначити ефективні форми та системи оплати праці.
 
Нині найбільш поширеним агрегатом на очищенні зерна є  зерноочисний агрегат ЗАВ-20, 40, який обслуговує машиніст.
 
Оплата праці машиніста, що обслуговує ЗАВ-20, ЗАВ-40, СЗМ-50, провадиться за ІІІ розрядом тарифної сітки трактористів-машиністів, тобто 24,22 грн. за виконану норму, а якщо продуктивність лінії понад 20 т/год – за IV розрядом тарифної сітки трактористів-машиністів – 27,23 грн. за виконану норму. Норми виробітку розроблені на семигодинну робочу зміну з розрахунку виходу продукції після обробки, обчисленої в тоннах.
 
Приклад розрахунку відрядних розцінок на очищенні зерна та на токах наведено в табл. 2.1 і 2.2.
 
Таблиця 2.1
Приклад розрахунку норми праці та розцінок на оплату праці на обробці зерна зерноочисними агрегатами ЗАВ-20, ЗАВ-40

Вологість матеріалу, що надходить, %
Засміченість матеріалу, що надходить, %
Культура
пшениця, горох
ячмінь
жито
овес, гречка
соняшник
просо
норма праці, т
розцінка,
грн./т
норма праці, т
розцінка,
грн./т
норма праці, т
розцінка,
грн./т
норма праці, т
розцінка,
грн./т
норма праці, т
розцінка,
грн./т
норма праці, т
розцінка,
грн./т
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
ЗАВ-20 Продовольче зерно (тарифна ставка –26,53 грн. за 7-годинну змінну норму праці)
17,1-19,0
15,1-20
59
0,45
56
0,47
53
0,50
41
0,64
29
0,91
18
1,47
19,1-21,0
15,1-20
50
0,53
48
0,55
46
0,58
35
0,75
25
1,06
15
1,76
ЗА В-20 Насіннєве зерно (тарифна ставка –26,53 грн. за 7-годинну змінну норму праці)
17,1-19,0
15,1-20
42
0,63
40
0,66
38
0,69
29
0,91
21
1,26
13
2,04
19,1-21,0
15,1-20
36
0,74
34
0,78
32
0,83
35
0,76
18
1,47
11
2,41
ЗАВ-40 Продовольче зерно (тарифна ставка – 29,89 за 7-годинну змінну норму праці)
17,1-19,0
15,1-20
133
0,22
126
0,23
120
0,25
93
0,32
67
0,45
40
0,74
19,1-21,0
15,1-20
114
0,26
108
0,27
103
0,29
80
0,37
57
0,52
34
0,88

ЗАВ - 40  Насіннєве зерно (тарифна.. ставка –29,89 грн. за 7-годинну змінну норму праці)
17,1-19,0
15,1-20
69
0,43
65
0,46
62
0,48
48
0,62
34
0,88
20
1,49
19,1-21,0
15,1-20
59
0,51
56
0,53
53
0,56
41
0,72
29
1,03
17
1,75

 
Таблиця 2.2
Приклад розрахунку норми праці та розцінки на оплату праці робітників, зайнятих
на ручних роботах на токах [10]

Назва роботи
Одиниця виміру
Норма праці
за 7 год
Тарифний розряд
Тарифна ставка, грн.
Розцінка, грн.
Короткий зміст технології і організації праці
Перелопачування зерна:
 
 
 
 
 
Перелопатити зерно дерев'яною лопатою, перевертаючи нижній шар наверх
     ваговитого на току
т
15
ІІ
18,69
1,24
     у зерносховищі
"
10
ІІ
18,69
1,87
Кагатування зерна на току
"
20
ІІ
18,69
0,93
Зерно, розсипане шаром 25-30 см, згорнути лопатою в бурт
Розгортання бурта для просушування зерна
"
25
ІІ
18,69
0,75
Зняти з бурта шар соломи, дерев'яною лопатою розгорнути бурт, розстелити зерно шаром 15-20 см
Перекидання зерна в зерносховищі
"
7,5
ІІ
18,69
2,49
Перекидають лопатою зерно з одного місця на інше на відстань до 5 м
Очищення зерносховища від залишків зерна без віднесення
м2
690
І
17,15
0,02
Підмести зерносховище і проходи, затарити зерно в мішки
Затарювання зерна в мішки із зав'язуванням:
 
 
 
 
 
Піднести мішки, затарити зерно, зав’язати, віднести в бік
  легковаговитого
т
5,5
ІІ
18,69
3,39
  ваговитого
"
7,0
ІІ
18,69
2,67
Затарювання зерна в мішки із зав'язуванням і зважуванням:
 
 
 
 
 
Роботу виконують два робітники: перший тримає мішок, другий – совком або відром насипає зерно. Потім зав’язати мішок і зважити (норма розрахована на одного працівника)
  легковаговитого
"
4
ІІІ
20,58
5,15
  ваговитого
"
5
ІІІ
20,58
4,12
Розтарювання зерна
"
15
ІІ
18,69
1,25
Розшити мішок ножицями, висипати зерно
Затарювання протруєного зерна:
 
 
 
 
 
Протруєне зерно совком і відрами затарити в мішки (роботу виконують у респіраторах, норма розрахована на 6 год)
  легковаговитого
"
3
IV
23,17
7,72
  ваговитого
"
3,5
IV
23,17
6,62

 
На зазначених у табл. 2.1 і 2.2 роботах з метою стимулювання високопродуктивної праці доцільно запровадити додаткове стимулювання. Зокрема, нарахування оплати праці за роботу, виконану понад змінну норму, провадити за підвищеними розцінками.
 
Після закінчення та при якісному виконанні роботи працівникам доцільно встановити додаткове стимулювання, наприклад, нараховувати премію у розмірі 15-20% від заробітної плати, отриманої на зазначених роботах.
 
РОЗДІЛ 3. НАТУРАЛЬНА ОПЛАТА НА ЗБИРАННІ ВРОЖАЮ
 
Згідно з чинним законодавством України за бажанням працівників у колективному договорі підприємства може встановлюватися часткова виплата заробітної плати натурою.
 
При вирішенні цього питання кожне підприємство повинне виходити з конкретних умов та власних економічних можливостей. Основними критеріями при визначенні розмірів натурального фонду мають бути рівень виробництва продукції, забезпечення потреб громадського виробництва, розумна потреба працівників у тому чи іншому виді продукції, спеціалізація підприємства тощо.
 
Законом України „Про внесення змін до статті 23 Закону України „Про оплату праці” від 21 лютого 2006 р. № 3446-VI обмежено розмір часткової виплати нарахованої заробітної плати натурою не більше 30% нарахованої в грошовій формі, за цінами, що не перевищують собівартості продукції [3].
 
Порядок формування фонду натуральної оплати, співвідношення між грошовою і натуральною формами виплат, перелік видів продукції, якими будуть здійснюватися виплати (крім заборонених чинним законодавством), ціни для обчислення натурпродукції, терміни виплати натуроплати встановлюються в колективному договорі (Положенні про оплату праці).
 
Список літератури
 
1. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 1040 с.
2. Закон України „Про внесення змін до статті 23 Закону України „Про оплату праці” від 21 лютого 2006 р. № 3446-VI.
3. Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 рок № 3235-IV.
4. Галузева угода між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2006-2008 роки. – К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. – 56 с.
5. Організаційно-методичні основи формування додатків до колективного договору по оплаті та нормуванню праці в аграрному виробництві / В.В. Вітвіцький, А.Є. Величко, З.М. Метельська та ін. – К.: НДІ "Украгропромпродктивність", 2004. – 288 с.
6. Рекомендації по оплаті праці працівників сільськогосподарських підприємств на збиранні зернових культур врожаю 2005 року / В.В. Вітвіцький, З.М. Метельська, С.В. Родина, О.П. Савицька. – К.: НДІ "Украгропромпро-дуктивність", 2005. – 24 с.
7. Рекомендації щодо застосування особливих режимів праці на підприємствах сільського господарства / В.В. Вітвіцький, І.М. Демчак, З.М. Метельська та ін. –  К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2005. – 28 с.
8. Справочник по тарификации механизированных и ручных работ в сельском, водном и лесном хозяйстве. – М.: Экономика, 1988. – 64 с.
9. Типові норми продуктивності машин і витрат палива на збиранні сільськогосподарських культур / В.В. Вітвіцький, І.М. Демчак, В.С. Пивовар та ін. – К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2005. – 544 с.
10. Типові норми продуктивності на кінно-ручних роботах у рослинництві / В.В. Вітвіцький, І.В. Лобастов, М.Ф. Кисляченко та ін. – К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2005.– 736 с.
11. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників.– Вип. 2. „Сільське господарство та пов’язані з ним послуги”/ В.В. Вітвіцький, І.М. Демчак, З.С. Жоган та ін. – К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2005. – 256 с.
12. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. – Вип. 1. Розділ 2 „Професії робітників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності” / Л.М. Бережна, Н.А. Міщенко, Г.В. Овсеєнко та ін. – Краматорськ : Центр продуктивності, 2005. – 331 с.
13. Додаток до листа Мінпраці України від 4 жовтня 2005 р. № 7881/0/14-05/036-15 „Норма тривалості робочого часу на 2006 р.” Праця і зарплата. – 2005. – № 39.
 
© 1997–2006 Міністерство аграрної політики України          

Усі права на матеріали, що знаходяться на даному сайті, охороняються відповідно до чинного законодавства України. При будь-якому використанні матеріалів сайта, гіперпосилання на www.minagro.gov.ua обов'язкове