Головна / Галузі АПК / Землеробство / Законодавча база / Наказ Мінагрополітики від 30.12.2008 № 907 "Про затвердження методик"

Наказ Мінагрополітики від 30.12.2008 № 907 "Про затвердження методик"

26.01.2009 10:42

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

 

30” грудня 2008 року

          м. Київ                           

               № 907

 

Про затвердження методик

 

На виконання Закону України “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів” та з метою дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо насіння сільськогосподарських рослин

 

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1.1. Методику відбирання проб насіння (зерна) для перевірки відповідності сорту критеріям заборони до поширення в Україні (додаток 1).

1.2. Методику визначення наявності генетичної модифікації стійкості до Раундапу в насіннєвому лоті товарної сої за допомогою імунострипів                     (додаток 2).

2. Департаменту ринків рослинництва (Демидов О.А.), Українській державній насіннєвій інспекції (Чмирь С.М.), Державній службі з охорони прав на сорти рослин (Хаджиматов В.А.) в термін до 10 січня 2009 року відібрати зразки та провести тест-аналіз на вміст генетично модифікованих організмів у насінні сої в регіонах України, де вирощується ця культура.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Мельника С.І.

Міністр                                                                                                                   Ю.Ф. Мельник

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Мінагрополітики України

від “30” грудня 2008 року №  907     

МЕТОДИКА

відбирання проб насіння (зерна) для  перевірки відповідності сорту критеріям заборони до поширення в Україні

1.            Загальна частина

1.1. Ця методика поширюється на призначене для сівби насіння сільськогосподарських культур, а також на товарне зерно. Методика не поширюється на насіння бавовнику, арахісу, буряку цукрового, картоплі, ефіроолійних, квіткових, лікарських рослин та декоративних порід.

        1.2. Методикою встановлено правила відбирання, формування і приймання проб. Проба відбирається з метою забезпечення статистично достовірного результату аналізу щодо відповідності сорту критеріям заборони до поширення в Україні.

        Методику розроблено на основі ДСТУ4138–2002.

2.      Терміни та визначення понять

2.1. У  Методиці використано такі основні терміни та визначення:

- сільськогосподарська культура - сукупність рослин певного ботанічного таксону, що її вирощують (культивують) через корисні властивості;

- вихідна проба - сукупність всіх виїмок, відібраних від партії насіння (зерна) або її частини;

- середня проба - частина насіння вихідної проби, виділеного для лабораторного аналізу;

- половинна проба (субпроба) - частина робочої проби, маса якої становить не менше її половини;

- наважка насіння - робоча проба, виділена зважуванням.

3. Відбирання та приймання проб насіння

3.1. Мета відбирання проб – отримання достатніх за розміром для аналізування проб, в яких наявні ті самі складники і в тих самих пропорціях, що й у партії насіння, яку вони репрезентують. Пробу від партії відбирають невеликими порціями (точкові проби) з різних місць і, переконавшись у їхній однорідності, змішують (об’єднана проба). З отриманої кількості насіння діленням в один чи декілька етапів виділяють менші проби. На кожному з етапів пробу (після перемішування насіння) розділяють поступово або беруть з неї поспіль невеликі порції і об’єднують їх (середня проба).

3.2. Вимоги до партії насіння.

3.2.1. Маса партії насіння, від якої відбирають пробу, повинна не перевищувати кількості, вказаної у графі 2 додатка А. Якщо партія перевищує цю кількість, її поділяють на контрольні одиниці. Для оригінального (ОН) і елітного (ЕН) насіння кожна з них є самостійною партією. Партії (контрольні одиниці) нумерують. Складають схему поділу партії на контрольні одиниці.

3.2.2. У разі очевидної неоднорідності партії насіння відбирання проб не проводять.

3.2.3. Пакування, маркування та зберігання партій проводять згідно з вимогами ДСТУ 2240 – 93.

3.3. Засоби контролювання та матеріали – згідно з додатком Б.

3.4. Відбирання, формування, оформлювання і доставляння середніх проб  проводять штатні (для партій насіння, що його реалізують у межах України) або позаштатні (допускають тільки для партій насіння внутрішньогосподарського використання) інспектори, уповноважені Держсортслужбою, за наявності відповідного посвідчення. Штатні інспектори повинні мати особисті тавро, пломбір та печатку. Власник насіння зобов’язаний забезпечити необхідні умови для проведення цих робіт і доставляння відібраних проб до Держсортслужби.

3.5. Відбирання точкових проб.

3.5.1. З кожної партії (контрольні одиниці) проби відбирають довільно з урахуванням вимог підпунктів 3.5.2, 3.5.5, 3.5.6, 3.5.7, 3.6 пункту 3. Розмір точкових проб визначають, виходячи з розміру середньої проби, яку необхідно отримати, норми відбирання (таблиці 1, 2, 3, 4, 5) та інструменту, за допомогою якого відбирають проби. Мішки та контейнери подібної місткості виділяють без вибирання, а точки відбирання чергують: верхня, середня та нижня частини упаковок.

3.5.2. Від насіння, що  зберігають насипом (чи у контейнерах великої місткості), точкові проби відбирають з різних місць на різних глибинах у кожному. Допустимо відбирати проби у процесі надходження насіння у контейнери у поперечному перетині потоку за допомогою щупів, автоматичних пристроїв.

3.5.3. Від насіння з поганою сипкістю проби допускають відбирати вручну.

3.5.4. Точкові проби відбирають щупами (циліндричні, конусні, мішкові), опис яких наведено у додатку В, або механічними пробовідбирачами, з дотриманням таких основних правил:

   - циліндричний щуп залежно від розмірів використовують для відбирання проб із засіків, контейнерів; вводять у насіннєву масу в закритому стані, коли необхідну точку досягнено, його відкривають, двічі повертають або злегка струшують, обережно закривають. Наповнений щуп виймають, відкривають і висипають отримані проби насіння на підготовлену поверхню для порівняння на однорідність;

   - мішковий щуп призначений для відбирання проб із мішків; його вводять в середину жолобком донизу, вістрям догори під кутом близько 30˚ до горизонталі; з досягненням центру мішка його повертають жолобком догори, обережно виймають і висипають насіння у посудину; проколи від щупів у тканинних мішках зарівнюють хрестоподібним рухом вістря щупу, а на паперових та поліетиленових – заклеюють латкою;

   - конусний щуп використовують для відбирання проб з насипу, транспортних засобів, незашитих мішків тощо;

   - механічний пробовідбирач використовують згідно з інструкцією до нього.

3.5.5. Від партій насіння, що його зберігають або транспортують насипом, у засіках, контейнерах великої місткості або від потоку насіння під час їхнього заповнення точкові проби відбирають відповідно до норм (таблиця 1).

Таблиця 1. Норми відбирання точкових проб залежно від маси партії насіння

Маса партії, кг

Кількість проб, шт.

До 500

Не менше 5

Від 501 до 3000

Одна від кожних 300 кг, але не менше 5

»  3001 »  20000

»  500 кг,   »  10

Понад 20000

»  700 кг,   »  40

Від партій насіння, що їх зберігають або транспортують насипом, точкові проби дозволено відбирати від кожної партії (контрольної одиниці) у п’яти місцях  за такою схемою:

Х                                     Х

Х

Х                                     Х

 

          (1)

За такою самою схемою відбирають проби з кожного засіку, якщо партія розташована у декількох засіках.

З транспортних засобів, завантажених понад 25 т, проби відбирають в одинадцяти місцях за схемою:

                                                                                                                     

Х               Х               Х               Х

         Х               Х               Х

Х               Х               Х               Х

 

       (2)

 

У кожному місці точкові проби відбирають з трьох шарів – нижнього, середнього та верхнього.

3.5.6. Від насіння, затарованого у мішки чи контейнери  однакової місткості, проби відбирають  відповідно до таких норм (таблиця 2).

Таблиця 2.  Норми відбирання точкових проб від насіння у мішках  або

            контейнерах (за винятком пакувальної одиниці до 10 кг включно)

Кількість мішків (контейнерів), шт.

Кількість проб, шт.

До 5

Від кожної місткості, але не менше 5

Від 6 до 30

Від 5 місткостей або одна від кожної третьої, але не менше 5

» 30 » 400

Від 10 місткостей або одна від кожної п’ятої, але не менше 10

Понад 400

Від 80 місткостей або одна від кожної сьомої, але не менше 80

3.5.7. Для партій насіння, розфасованого у дрібні (до 10 кг) пакети або торбинки, проби відбирають згідно з нормами, які наведені у таблицях 3, 4.

Таблиця 3.  Кількість виділених для відбирання проб насіння пакетів або

             торбинок, якщо маса пакувальної одиниці до 10 кг включно

             (крім овочевих і баштанних культур)

Маса пакетів або торбинок

Кількість пакетів або торбинок для відбирання проб

Від 0,5 г до 50,0 г

2,0 %, але не менше 10 шт.

»    51,0 г  »  500,0 г

1,5 %          »              7 шт.

»   501,0 г »  3,0   кг

1,0 %          »              5 шт.

»   3,1 кг »  10,0 кг

10,0 %        »             10 шт.

Таблиця 4. Кількість виділених для відбирання проб пакетів або торбинок

насіння пакетів або торбинок насіння овочевих і баштанних культур, якщо маса пакувальної одиниці до 10 кг включно

Маса насіння, кг

Кількість торбинок (пакетів) контрольної одиниці, шт., не більше

Кількість торбинок (пакетів), виділених для відбирання проб, %, але не менше 10 шт.

До 0,1 включно

1000

2,0

Від 0,2 до 0,5

1000

1,5

»    0,6  »   1,0

1000

1,0

»    1,1  »   3,0

500

1,0

»   3,1   »  10,0

200

10,0

 

3.6. Відбирання проб качанів кукурудзи.

3.6.1. Точкові проби качанів кукурудзи з насипу в засіках відбирають вручну в п’ятьох місцях і у кожному з них у трьох  шарах (зверху, посередині та внизу) по 5 шт. - всього 75 шт.

3.6.2. З буртів точкові проби відбирають у п’ятьох місцях за такою схемою:

 

 

У центрі бурту качани відбирають із трьох шарів на різних глибинах, а з країв – в одному шарі із чотирьох протилежних боків (всього 7 точкових проб). З кожного місця відбирають по 5 качанів (всього 70 шт.).

3.6.3. У процесі завантажування (розвантажування) транспортних засобів точкові проби відбирають через рівні проміжки часу – від кожної партії (контрольної одиниці) по 75 качанів.

3.6.4. З автомашин точкові проби качанів кукурудзи відбирають за вищенаведеною схемою 1  у двох шарах по 2 шт. у кожному місці – всього 20 шт. Якщо контрольна одиниця входить у декілька автомашин, точкові проби відбирають у процесі їхнього завантажування (розвантажування) через однакові проміжки часу.

3.6.5. З мішків або подібних їм контейнерів точкові проби качанів кукурудзи відбирають вручну, відповідно до  норм, наведених у таблиці  5.

Таблиця 5. Норми відбирання качанів кукурудзи з мішків або подібних

                   їм контейнерів

Кількість мішків (контейнерів) у партії (контрольній одиниці), шт.

Кількість качанів, що їх відбирають з мішка (контейнера), шт.

До 10

По два з кожного

Від 11 до 100

По одному з кожного п’ятого, але не менше ніж з 15

Понад 100

По одному з кожного десятого, але не менше ніж з 15

Після відбирання качанів мішки пломбують заново, про що зазначають в акті відбирання проб.

3.6.6. Відібрані качани підраховують. Якщо їх 70 шт. і більше, виділяють кожен третій, але не менше 25 шт. Качани обмолочують і виділяють середню пробу насіння для аналізування.

3.7. Отримання об’єднаної проби.

Пересвідчившись в однорідності всіх точкових проб, їх об’єднують і ретельно перемішують. Якщо отримана проба за масою відповідає середній, її вважають такою.

3.8. Виділення середньої проби.

3.8.1. Середню пробу виділяють з об’єднаної, послідовно зменшуючи її до розмірів згідно з графою 3 додатка А.

Примітка. Якщо маса партії дефіцитного насіння мала, допускається зменшувати середню пробу до необхідного для аналізування розміру, але не менше половини. У цьому випадку у документі роблять запис: “Середня проба важить лише ______ грамів, що не відповідає передбаченому ДСТУ  4138 – 2002 розміру”.

3.8.2. Для виділення середньої проби застосовують один з методів, передбачених підпунктом 3.11.

Допустимо використовувати метод квартування: об’єднану пробу перемішують і висипають на рівну тверду поверхню; двома лінійками (планками) її розстеляють у вигляді квадрату шаром товщиною до 1,5 см для дрібнонасінних культур і до 5 см  – для великонасінних. Квадрат за діагоналями ділять на чотири трикутники; з насіння двох протилежних трикутників формують першу середню пробу, а з двох інших – другу та третю.

3.8.3. На випадок арбітражного аналізування насіння, призначеного для продажу, одночасно відбирають дублікат першої проби з позначкою “Дублікат”. Зберігають її у тому ж самому приміщені, що й партію насіння або в аналогічних умовах.

3.8.4. У разі перевірення якості закупленого насіння проби (основну і дублікатну) відбирають не пізніше, як за 10 днів з часу завезення до господарств (організації). Відбирає проби штатний інспектор у присутності обох зацікавлених сторін. Допускають відсутність представника іншої зацікавленої сторони за його офіційною згодою.

3.9. Оформлення і відправлення середніх проб.

3.9.1. Відбирання середніх проб оформляють актом (додаток Г) у двох примірниках: один залишають власникові насіння, другий – супроводжує проби до Держсортслужби. Відбирання дублікатних проб також оформляють актом з позначкою у правому верхньому куті „На випадок арбітражного аналізування”, який зберігають у господарстві.

3.9.2. Середню пробу етикетують (додаток Д).

Склавши край  вдвічі  щільно зав’язують,  етикетують.

3.9.3. Пробу вміщують у паперовий пакет або тканинну торбинку, заклеюють, зав’язують або зашивають  і  етикетують.

3.10. До Держсортослужби середні проби доправляють впродовж 1 - 2 діб. Залишати їх власникові насіння або іншим, не уповноваженим особам, не дозволено. За правильність відбирання проб, їхнє пакування, маркування, опечатування та оформлення документів уповноважений інспектор несе особисту відповідальність.

Примітка. Допустимо залишати у власника відібрані проби від партій насіння внутрішньогосподарського використання за умов їхнього надійного опломбування.

3.11. Виділення робочих проб.

Мінімальну масу робочих проб для проведення окремих аналізувань вказано у графі 5 додатка А або у відповідних розділах цієї методики. Робочі проби виділяють з середньої одним з таких методів:

- виїмок;

- випадкових чашечок;

- половинок;

- дільниками (згідно з інструкцією користування ними).

3.11.1. Метод виїмок.

Попередньо перемішане насіння висипають на рівну гладку поверхню (лоток), розрівнюють у формі прямокутника шаром товщиною до 1 см. За допомогою ложечок (лопатки, совочка) в одній руці і шпателю – в другій (або двох совочків, спрямованих назустріч до змикання) відбирають у різних місцях невеликі порції насіння на товщині всього шару. Відбирають стільки порцій (але не менш, як з п’яти місць), скільки необхідно для отримання робочої проби відповідного розміру.

Допускають відбирання робочих проб (наважок) за такою схемою:

 

О Х О Х О Х О Х

Х О Х О Х О Х  О

О Х О Х О Х О Х

Х О Х О Х О Х  О

 

             (3)

 

 

де О – місце відбирання насіння для першої  проби (наважки),

Х – для другої ( на випадок повторного аналізування).

Цей метод  придатніший для дрібнонасінних культур.

3.11.2. Метод випадкових чашечок.

Попередньо перемішане насіння розсіюють на рівну поверхню (лоток), де накреслено квадрат, в якому довільно розташовано вісім однакових чашечок циліндричної форми (наприклад, бюкси). Робочу пробу отримують об’єднанням вмісту шести з них, а у разі потреби, сьомої та восьмої. Рівномірність заповнення чашечок регулюють їхнім розміром та площею квадрату (рекомендовано, щоб остання перевищувала сумарну площу всіх чашечок у 10 – 12 разів).

Найпридатніший для дрібнонасінних добре сипких культур.

3.11.3. Метод половинок.

Робочі проби за цим методом виділяють за допомогою пристрою, який складається з лотка і решітки з кубічними, відкритими зверху чарунками однакового розміру, почергово із дном і наскрізні. Попередньо перемішане насіння рівномірно розсіюють над решіткою коливальними рухами почергово у різних (під прямим кутом) напрямках. Коли решітку знімають, на лотку залишається близько половини проби. У такий спосіб середню пробу поступово зменшують до потрібного розміру, використовуючи будь-яку з половинок.

3.12. Приймання та зберігання проб.

3.12.1. Середні проби, що надійшли до Держсортслужби, зважують на вагах з ціною поділки до 5 г, а проби менші, ніж 250 г – з ціною  поділки 1 г.

3.12.2. Середні проби реєструють у журналі, форму якого встановлює Держсортслужба, починаючи нумерацію з початку року. Робочі проби насіння льону, призначені для фітоекспертизи, реєструють окремо. Реєстраційні номери проставляють на пакетах, робочих бланках та документах, що їх видаватимуть власникові насіння.

3.12.3. Аналізувати починають не пізніше наступного дня (за  винятком  вихідних та святкових днів).

3.12.4. Проби зберігають у прохолодному, добре вентильованому приміщенні, забезпечуючи збереження початкової якості.

3.12.5. Залишки проб, а також складові, виділені під час аналізування насіння, зберігають впродовж  року після проведення відповідного аналізу, після цього їх знеособлюють у порядку, встановленому Держсортослужбою.

 

 

 

Директора Департаменту

ринків рослинництва                                                             О.А. Демидов

 

Додаток 1

до Методики відбирання проб

насіння (зерна) для  перевірки

відповідності сорту критеріям заборони до поширення в Україні

Норми граничної маси партій проб насіння

 

Культура

Максимальна

маса партії (контрольної одиниці),

кг(±5%)

Мінімальна маса  робочої проби, г

1

2

3

Амарант  

Amaranthus spp

2000

50

Артишок

Cynara scolymus 

5000

50

Базилік

Ocimum basilicum

2000

25

Баклажан

Solanum melongena

10000

50

Бaмія

Hibiscus esculentus

10000

250

Безкильниця розлога Puccinelia distans (Jacg) Parl

2000

50

Бекманія звичайна

Beckmannia eruciformis (L.) Host

10000

25

Боби  кінські

Vicia faba L.

25000

1000

Боби овочеві

Vicia faba

25000

1000

Бруква столова і кормова

Brassica napus var. rapifera

1000

50

Буркун

Melilotus spp

10000

50

Буряк столовий і кормовий

Beta vulgaris L.

20000

500

Вика мохната

Vicia villosa

20000

1000

Вика паннонська

Vicia pannonica Crantz

20000

1000

Вика посівна

Vicia sativa L.

25000

1000

Галега східна (козлятник)

Gaiega officinalis L. G.orientalis L.

10000

250

Ганус овочевий

Pimpinella anissum

1000

50

Гарбуз

Cucurbita maxima

25000

500

Гірчиця

Brassica juncea (L.)

B.nigra (L.)

10000

40

Гісоп

Hyssopus officinalis

2000

50

Горох

Pisum sativum L.

25000

1000

Горох овочевий Pisum sativum

25000

1000

Гречка

Fagopyrum esculentum Moench

10000

600

Грястиця збірна

Dactylis glomerata L.

10000

30

Диня

Cucumis melo

10000

100

Ендивій

Cichorium endivia

2000

50

Еспарцет виколистий (боби)

Onobrychis viciifolia Scop

10000

6000

Житняк гребінчастий

Agropyron cristatum (L.) Gaerth

10000

40

Житняк пустельний

Agropyron desertorum

10000

60

Жито

Secale cereale L.

25000

1000

Кабачки, патисони, цукіні    

Cucurbita реро

10000

250

Кавуни столові і кормові Citrullus lanatus

20000

500

Капуста - всі види

Brassica oleraceae

10000

50

Катран степовий Crambe tataria

2500

1000

Квасоля звичайна Phaseolus vulgaris L.

25000

1000

Квасоля овочева і ліма Phaseoius vuigari

P. lunatus

25000

1000

Кервель

Anthriscus cerefolium

2000

50

Кмин овочевий

Carum carvi

2000

50

Конюшина біла (повзуча) та гібридна

Trifoiium repens L.

Т. hybridum L.

10000

25

Конюшина інкарнатна Trifoiium incarnatum L.

10000

80

Конюшина лучна червона

Ttffolium pratense L.

10000

50

Костриця (вівсяниця)

лучна та очеретяна

Fеstuca pratensis

F. arundinacea Schreber

10000

50

Костриця (вівсяниця) овеча

Festuca ovinа L.

10000

25

Костриця (вівсяниця) червона

Festuca rubra

10000

30

Крес-салат

Lepidium sativum

2000

50

Кріп

Anethum graveolens

10000

50

Кукурудза

Zea mays L.

25000

1000

Кукурудза цукрова та розлусна

Zea mays var. saccharata, everta

25000

1000

Кунжут

Sesamum indicum L.

10000

70

Лаванда

Lavandula officinalis

2000

50

Лисохвіст лучний та тростиновий

Alopecurus pratensis

A. arundinaceus Poir

10000

30

Любисток

Levisticum officinale

2000

50

Люпин

Lupinus spp.

25000

1000

Люцерна жовта,синя, синьогібридна, хмельовидна

Medicago falcata L.,

M.sativa L., M.varia..,

M.Jupulina

10000

50

Льон культурний

Linum usitatissimum

10000

150

Лядвенець рогатий

Lotus corniculatus L.

10000

30

Майоран

Origanum majorana

2000

50

Мак

Papaver somniferum L.

10000

25

Мангольд (буряк листовий) Beta vulgaris

2000

50

Материнка звичайна (душиця)

Origanum vulgaris

2000

25

Махорка

Nicotiana rustica L

1000

50

Меліса лимонна

Mellissa officinalis

2000

25

Морква столова і кормова Daucus carota

10000

50

Мітлиця гігантська біла Agrostis gigantea (alba) L. Roth.

10000

25

М'ята

Mentha spricata

M.piperita

2000

25

Нут

Cicer arietinum L

20000

1000

Oвec посівний

Avena sativa L.

25000

1000

Огірки

Cucumis sativus

10000

100

Огіркова трава

Borago officinalis

5000

100

Острогін

Artemisia dracunculus

2000

25

Очеретянка звичайна (лисохвіст лучний, китник, канарник очеретяний)

Phaiaris arundinacea (L.) Rausch

10000

30

Пажитниця (райграс — усі види)

Lolium spp.

10000

60

Пайза (їжовник хлібний) Ehinochloa frumencea Link

2500

100

Пастернак

Pastinaca sativa

2000

25

Перець солодкий і гіркий Capsicum anrmum

10000

50

Петрушка

Petroselinum crispum

10000

50

Пирій безкореневищний Agropyron trachycaulum (Link)

10000

80

Пирій повзучий

Agropyron repens L.

10000

100

Пирій сизий

Agropyron intermedium (L.)

10000

150

Пирійник(ломкоколосник ситниковий, волосинець) — усі види

Elymus junceus Fisch

10000

60

Просо посівне

Panicum miliaceum L.

10000

150

Пшениця м'яка та тверда Triticurn aestivum L. Т. durum Desf

25000

1000

Ревінь

Rheum rhaponticum

5000

50

Редиска

Raphanus sativus

10000

100

Редька

Raphanus sativus

10000

100

Рижій посівний

Camelina sativa (L.)

10000

40

Рис посівний

Oriza sativa L.

25000

400

Рицина звичайна

Ricinus communis L.

20000

1000

Pina

Brassica rapa

2000

50

Ріпак

Brassica napus L.

10000

100

Салат

Lactuca sativa

10000

50

Селера

Nym. exhort Kew.

Ahium graveolens

2000

25

Серадела посівна

Ornithopus sativus Brot

10000

90

Скорцонер

Scorconera hispanica

2000

50

       

Соняшник

Helianthus annuus L

25000

1000

Copro

Sorghum bicolor (L.) Moench

10000

900

Copro-суданкові гібриди Sorghum bicolor x

x S.sudanense

10000

300

Сочевиця

Lens culinaris Medik

10000

600

Соя

Glycine max Merr

25000

1000

Спаржа

Asparagus officinalis

5000

100

Стоколос (кострець) безостий та прямий

Bromus inermis Leys

10000

90

Суданська трава

Sorghum sudanense

(Piper) Stapf.

10000

250

Суріпиця

Brassica napus L.

10000

100

Тимофіївка лучна

Phleum pratense L.

10000

25

Тим'ян

Thymus vulgaris

2000

25

Томат

Lycopersicon lycopersicum (esculentum)

100000

50

Тонконіг болотний та звичайний

Poa palustris L.

P. trivialis L.

10000

25

Тонконіг лучний

Poa pratensis L.

10000

25

Тритікапе

ТгiticoseсаІе (Triticale)

25000

10000

Турнепос

Brassica rapa

2000

50

Твтюн

Nicotiana tabacum L.

10000

25

Фацелія

Phacelia tanacetifolia L.

10000

50

Фенхель

Foeniculum vulgare

5000

100

       

Фізаліс

Physalis

2000

25

Цибуля (всі види)

Allium spp.

10000

50

Цикорій кореневий салатний Cichorium intybus

2000

25

Чабер

Satureja hortensis

2000

50

Чина посівна

Lathyrus sativus L.

200000

1000

Шпинат

Spinacia oleraceae

5000

100

Щавель

Rumex acetosa

10000

50

Ячмінь звичайний

Hordeum vulgare L.

25000

1000

 

Додаток 2

до Методики відбирання проб

насіння (зерна) для  перевірки

відповідності сорту критеріям

заборони до поширення в Україні

Апаратура, обладнання, матеріали, що їх застосовують під час

відбирання проб

Назва

Відбирання проб

Вологість

Прилади та обладнання

 

Ваги циферблатні з межею зважування не менше 2 кг

+

+

Вологомір (точність вимірювання до 18% - ±1,5%, вище 18%  ±2,0).

 

+

Пробовідбирачі (різних конструкцій)

+

 

Дрібний інвентар

Голки швацькі

+

 

Лупа (х7)

+

 

Лупа зернова (х4, х5) за ГОСТ 25706

+

 

Набір гир за ГОСТ 7328

+

 

Пінцети за ГОСТ 21241

+

 

Плівка поліетиленова

+

 

Пломбір

+

 

Посуд місткістю на менше 3 дм3

+

 

Респіратори за ГОСТ 17269

+

 

Скальпель або лезо

+

 

Совки лабораторні

+

+

Сургучна печатка

+

 

Торбинки з вологонепроникної плівки

+

 

Торбинки з тканини різної місткості

+

 

Пакети з цупкого паперу

+

 

Шпателі

+

+

Щупи конусні, циліндричні, мішкові

+

 

Примітка. Рекомендовано використовувати довідники, визначники, атласи, колекції насіння культурних і дикорослих рослин, шкідників.

 

Додаток 3

до Методики відбирання проб

насіння (зерна) для  перевірки

відповідності сорту критеріям

заборони до поширення в Україні

Інструменти для відбирання проб

1. Циліндричний щуп складається з двох порожнистих, уставлених одна в одну, припасованих трубок з нержавіючого металу, з ретельно відполірованими всередині і зовні поверхнями. Верхня трубка (футляр) має тверде вістря, а внутрішня (для зручності користування) — ручку на протилежному кінці. Обидві трубки мають наскрізні прорізи однакових розмірів, а внутрішня ще й перетинки біля кожного, які утворюють чарунки. Якщо прорізи збігаються, насіння заповнює чарунки; під час обертання  внутрішньої трубки на півоберт чарунки зачиняються.

Циліндричний щуп придатний для відбирання точкових (первинних) проб насіння більшості культур (за винятком плівчастих з поганою сипкістю) з буртів, транспортних засобів, контейнерів великої місткості.

2. Щуп мішковий типу Ноббе — це прилад у вигляді порожнистої добре відполірованої трубки з нержавіючого металу, загальною довжиною близько  500 мм, з загостреним кінцем (біля 60 мм) з одного боку і дерев'яною насадженою ручкою (біля 100 мм) – з іншого. Робоча частина (близько 340 мм) з боку вістря (або на всю її довжину) має проріз (отвір), через який насіння проникає у жолобок щупу і висипається через відчинений отвір на ручці трубки. Внутрішній діаметр щупу: 14 мм для зернових культур і 10 мм для дрібнонасінних (типу конюшини).

3. Конічний щуп – прилад, який складається з металевої штанги з ручкою. На протилежному кінці прикріплений конусний стакан, щоб штанга у його порожнині мала вільний рух, і накривка, що глухо прикріплена до штанги. Коли щуп вертикально вводять в зернову масу, накривка щільно затуляє стакан; коли необхідну глибину насипу досягнено, штангу піднімають, накривка відчиняє стакан і насіння заповнює його. Такий щуп придатний для відбирання точкових (первинних) проб насіння з необхідної глибини насипу, транспортних засобів, незашитих мішків та інших розкритих контейнерів великої місткості.

 

Додаток 4

до Методики відбирання проб

насіння (зерна) для  перевірки

відповідності сорту критеріям

заборони до поширення в Україні

 

АКТ №________

відбирання середніх (репрезентативних) проб насіння

для визначення посівних якостей

„___” _________200__р.

 

Мною, інспектором, уповноваженим Держсортслужбою ________________________

___________________________________________________________________________

(району, області)

згідно з ДСТУ 4138–2002 проведено огляд насіннєвих партій і відібрано середні проби

від насіння, яке належить__________________________________________________

________________________________________________________________________

(назва господарства, району, області)

Відбирання проб проведено у присутності представників господарств:

          ___________________                                     ___________________

                                (посада)                                                               (П.І.Б.)

                                                        

1. Відомості про насіння

з/п

Культура

Сорт

Рік врожаю

Категорія та генерація

Походження

партії, контрольної одиниці

Маса партії, т

 

2

3

4

5

6

7

8

 

Кількість місць, шт.

Місце зберігання

Призначеність партії

Відомості про

Кількість представлених проб

етикетування, маркування

опечатування

1

2

3

4

5

6

 

2. Проби направлено до Держсортслужби для дослідження

таких показників:

___________________________________________________________________________

3. Додаткові відомості_______________________________________________________

4. Схема розташування контрольних одиниць___________________________________

5. Зауваження та вказівки інспектора___________________________________________

___________________________________________________________________________

Інспектор___________________

М.П.

Підписи  представників господарства, присутніх під час відбирання проб

________________                                                __________________

        (посада)                                                                     (П.І.Б.)

________________                                                ___________________

        (посада)                                                                    (П.І.Б.)

 

 

Гарантія. Збереження партій від змішування, засмічування, зниження посівних якостей, а також збереження та надання дублікатних проб на випадок арбітражного аналізування, гарантую.

Керівник господарства _____________                     _________________________

М.П.                                  (посада)                                    (П.І.Б.)

 

Додаток 5

до Методики відбирання проб

насіння (зерна) для  перевірки

відповідності сорту критеріям

заборони до поширення в Україні

Середня проба насіння

згідно з актом № _________ від _______________200 _ р.

  1. Назва господарства ________________________________
  2. Культура _________________________________________
  3. Сорт ____________________________________________
  4. Етап насінництва (категорія) ________________________
  5. Генерація (репродукція) ____________________________
  6. Рік урожаю _______________________________________
  7. № партії (контрольної одиниці) ______________________
  8. Маса партії _______________________________________
  9. Кількість місць ____________________________________
  10. На який вид аналізування ___________________________

 

      Інспектор           ___________         ___________________

                                       (посада)                                  (П.І.Б.)

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Мінагрополітики України

від від “30” грудня 2008 року №  907

 

МЕТОДИКА

визначення наявності генетичної модифікації стійкості до Раундапу в насіннєвому лоті товарної сої за допомогою імунострипів

                                                 1. Сфера застосування

1.1. Ця методика поширюється на призначене для сівби та товарне насіння сої. Методика не поширюється на насіння зразків сортів сої, що передається до сховища Держсортслужби з метою державного сортовипробування.

1.2. Методика встановлює правила аналізу зразків товарного насіння сої та насіння, призначеного для сівби на наявність генетичної модифікації стійкості до Раундапу за допомогою імунострипів. Методика не поширюється на аналізи з визначення інших генетичних конструкцій, крім тієї, що зазначено у назві методики. Методика не поширюється на інші методи аналізу ГМО, ніж той (метод аналізу за допомогою імунострипів), що зазначений у назві методики.

1.3. Вимоги цієї методики є обов’язкові у процесі контролю за поширенням генетично модифікованих рослин сої, стійкої до Раундапу.

2. Принцип реакції імунострипу та його призначення

2.1. Імунострип призначений для експрес аналізу наявності білка CP4 EPSPS на рівні, що типово експресується в насінні сої, що містить генетичну конструкцію стійкості до Раундапу, методом імуноферментного аналізу.

2.2. Межа чутливості імунострипу 0,1% сої з генетичною конструкцією стійкості до Раундапу (тобто 1 насінина на 1000 насінин, що не містять цієї генетичної модифікації).

3. Прилади, обладнання, реагенти

3.1. Прилади та обладнання

- лабораторні стакани (посуд), придатні для стерилізації об’ємом 100 та 250-300 мл.;

- лабораторні ваги до 250 г., з ціною поділки до 0,01 г.;

- шпателі для зважування, придатні до стерилізації;

- автоклав;

- мікромлин типу Grindomix GM200 (Retsch, Німеччина), або аналогічний млин чи подрібнювач, із складовими частинами (ножі, стакани, гравітаційні кришки);

- Дистилятор (або в разі його відсутності дистильована вода);

- Мірний циліндр до 100 мл з ціною поділки 0,1мл.;

- Стерильні рукавиці.

3.2. Імунострипи фірми Envirologix (або іншої фірми з подібними характеристиками, які прописані в інструкції фірми).

4. Хід аналізу

4.1. Для об’єктивної характеристики насіннєвого матеріалу згідно з рекомендаціями міжнародної асоціації з тестування насіння ISTA для аналізу беруть лабораторну пробу з 3000 насінин (SEEDCALC), що була відібрана із робочої проби, яка в свою чергу була відібрана відповідно до Методики відбирання проб насіння (зерна) для перевірки відповідності сорту критеріям заборони до поширення в Україні.

4.2. Оскільки межа чутливості імунострипу 1 насінина на 1000 насінин лабораторну пробу поділяють на три рівні субпроби по 1000 насінин в кожній. (Можна використовувати механічний поділювач проб, але для цього партія зерна має бути ретельно очищена від домішок та інертної маси).

4.3. Насіння субпроби переносять у лабораторний посуд відповідного об’єму (місткістю не менше 250-300 мл), що придатний до стерилізації.

4.4. Після цього насіння кожної окремої субпроби розмелюють на мікромлині типу Grindomix GM200 (Retsch, Німеччина)*

Примітка: Основні характеристики мікромлина повинні бути наступними: усі складові частини (ножі, стакани, гравітаційні кришки) повинні  вільно розбиратися, прочищатися та стерилізуватися після кожного розмелу, щоб уникнути потенційного забруднення залишками з наявністю генетичної модифікації. За розмелювання шроту насіннєвий матеріал не повинен нагріватися, щоб не призвести до денатурації маркерного білка.

4.5. Для розмелу субпробу переносять у відповідний стакан для подрібнення з встановленим попередньо ножем та закривають гравітаційною кришкою. Режим розмелу повинен бути підібраний таким чином, щоб отримати шрот з найменшою тонкістю розмелу. Наприклад, для Grindomix GM200 це становить 25 сек. при 5000 обертів на хвилину. За необхідності тривалість розмелу можна збільшити.

4.6. Після подрібнення субпроби зважують наважку отриманого шроту від 10 до 20 грамів в залежності від маси 100 зерен, переносять наважку в лабораторний стакан відповідного обсягу (не менший 100 мл) та додають дистильованої води в об’ємі, розрахованому за формулою:

кількість грамів наважки шроту сої х 5 = кількість мілілітрів води.

Тобто:

(100 х 0,15г) = 15г х 5 = 75 мл.

4.7. Після доливання дистильованої води пробу ретельно перемішати до утворення суспензії (20-30 сек. залежно від об’єму проби) та залишити до утворення осаду.

4.8. Спеціальною одноразовою піпеткою з набору для імунострипів, відібрати необхідну для проведення реакції порцію рідини та перенести до реакційної пробірки (реакційні одноразові пробірки з набору).

4.9. З попередньо нагрітого до кімнатної температури контейнеру з імунострипами обережно (бажано в стерильних умовах) дістати імунострип Примітка: При маніпуляції з імунострипом запобігати його перегинанню та негайно закрити контейнер.

4.10. Опустити імунострип у рідину реакційної пробірки та чекати поки рідина не підніметься за допомогою капілярних сил до верхнього кінця імунострипу. Зачекати 5 хвилин та лише після цього проводити кінцеву інтерпретацію результату.

4.11. Після отримання результату залишок шроту за необхідності подальшого аналізу на вміст інших генетичних конструкцій або аналізу зразка іншими методами зберегти у герметичному лабораторному посуді.

4.12. Складові частини мікромлина ретельно вичищають, промивають та стерилізують. І лише після стерилізації всіх компонентів переходять до аналізу наступної субпроби, починаючи з пункту 4.4.

4.13. Інтерпретація результату на імунострипі.

4.13.1. Наявність однієї контрольної смужки на імунострипі свідчить про те, що імунострип працює належним чином, а проба має негативну реакцію на наявність специфічного білка - продукту експресії генетичної конструкції, що викликає стійкість до Раундапу.

4.13.2. Наявність двох смужок (контрольної та нижчої від неї тест-смужки) на імунострипі свідчить про те, що імунострип працює належним чином, а проба має позитивну реакцію на наявність специфічного білка - продукту експресії генетичної конструкції, що викликає стійкість до Раундапу з точністю не менше 0,1%).

4.13.3. Відсутність будь-яких смужок на імунострипі свідчить про те, що імунострип не працює належним чином і його необхідно вилучити з проведення аналізу, а аналіз повторити з іншим імунострипом.

4.14. Інтерпретація результату аналізу лабораторної проби.

4.14.1. У разі, коли усі три проаналізовані субпроби мали негативну реакцію на присутність білка, що зумовлює стійкість до Раундапу, лабораторну пробу і всю партію насіння вважають такою, яка не містить генетичної модифікації, що зумовлює стійкість до Раундапу.

4.14.2. У разі, коли одна з трьох проаналізованих субпроб мала позитивну реакцію на присутність білка, що зумовлює стійкість до Раундапу лабораторну пробу і всю партію насіння вважають такою, яка містить насіння з генетичною модифікацією, що зумовлює стійкість до Раундапу до 0,04%.

4.14.3. У разі, коли дві з трьох проаналізованих субпроб мали позитивну реакцію на присутність білка, що зумовлює стійкість до Раундапу лабораторну пробу і всю партію насіння вважають такою, яка містить насіння з генетичною модифікацією, що зумовлює стійкість до Раундапу до 0,11%.

4.14.4. У разі, коли всі три проаналізовані субпроби мали позитивну реакцію на присутність білка, що зумовлює стійкість до Раундапу лабораторну пробу і всю партію насіння вважають такою, яка містить насіння з генетичною модифікацією, що зумовлює стійкість до Раундапу у кількості, що перевищує 0,11%.

Відсотки обчислюються за програмою SEEDCALC, створеною фахівцями з ISTA.

 

В основі цієї програми лежить формула:

 

ГМ % = ( 1- (1 – d/n)1/m) x 100,  де

 

d -  кількість субпроб, в яких виявлено ГМО,

nзагальна кількість субпроб,

m кількість зерен в субпробі

 

Директор Департаменту

ринків рослинництва                                                                 О.А. Демидов

 

 
© 1997–2011 Міністерство аграрної політики України 01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 24           

Усі права на матеріали, що знаходяться на даному сайті, охороняються відповідно до чинного законодавства України. При будь-якому використанні матеріалів сайта, гіперпосилання на www.minagro.gov.ua обов'язкове