Наукові розробки


Розділи

»

землеробство і агроекологія

»

рослинництво і переробка продукції

»

тваринництво, ветеринарна медицина і переробка продукції

»

механізація і електрифікація сільськогосподарського виробництва

»

аграрна економіка



pixel.jpg (331 bytes)

 

 

РОЗДІЛ

землеробство і агроекологія

 

Технологія контурно-фітомеліоративного луківництва

Розробник

Інститут грунтознавства та агрохімії ім.О.Н.Соколовського

61024, Україна, Харківська обл., Харків, Чайковського, 4

факс. (0572)19-40-98 arsi@skynet.kharkov.com

Автори

Р.С.Трускавецький, Є.Г.Мамонтова

 

Однотипні суцільні посіви багаторічних трав на заплавних землях не дають очікуваного ефекту через їх низьку адаптивність до окремих структур ґрунтового покриву і його гідрологічний режим. Технологія КФМЛ дає змогу істотно підвищити рівень такої адаптації з метою створення стійкого високопродуктивного багаторічного травостої Такий стан відповідає світовому досвіду про роль біорозмаїття у стабілізації функціонування екосистем. Дана розробка не має аналогів у вітчизняному луківництві і за еколого-економічною ефективністю перевищує всі існуючі технології з корінного покращання заплавних луків. Розробка передбачає строгий підбір травосумішок відповідно до типів заплавних земель, тобто — геоботанічний підхід стає основною суттю розробки. Вона передбачає врахування особливостей структури ґрунтового покриву у створенні високопродуктивних заплавних луків. Саме це забезпечує стійкий і високоадаптований до кожного типу земельного контуру заплави травостій. Економічний ефект технології порівняно з існуючими рекомендаціями підвищується залежно від складності ґрунтового покриву і коливається у межах 25—69%. Контурно-фітомеліорагивна технологія перевірена у виробничих умовах заплави р. Мерла-Мерчик Краснокутського району Харківської області на площі 500 га. Урожай сіна багаторічних трав підвищився до 74—86 ц/га на тлі 25—ЗО ц/га за базовим варіантом. Розробка призначена для впровадження на заплавних землях, загальна площа яких — до 3,5 млн га. Сумарний економічний ефект може скласти щонайменше 145 млн грн. Джерело детальної інформації — Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н.Соколовського УААН.